На початку вересня наша група, ПО-31, та куратор – Тринога Любов Орестівна, вирішили набратися творчого натхнення на цілу осінь. Дізнавшись, що в Івано-Франківську має відбутись відкриття виставки «Народне мистецтво сакральної вишивки», ми зрозуміли, що в жодному разі не можемо пропустити цю визначну подію. Отже, ми відправилися в Музей мистецтв, що на майдані Шептицького.
Коли ми тільки-но зайшли, то відразу прониклися духом справжньої української вишивки. Там зібралося дуже багато людей, для яких Бог та українські традиції назавжди закарбувалися в іконах. В наш час вишивка та церква – нероздільні. Стіни храму завжди прикрашають різноманітні рушники, від орнаменту яких розбігаються очі, і звісно ж, ікони, які є найважливішим елементом.
Різноманіття кольорів та орнаментів дивувало та тішило око. Безліч картин, рушників, чудових ікон… Всі ці витвори, я впевнена, залишили певний слід в душі кожного. Можна було навіть побачити роботи, які виконали талановиті люди, що проживають в селищах, які межують з Івано-Франківськом. Приємно усвідомлювати, що такі надзвичайні люди проживають зовсім близько.
Ми почули дуже багато цікавих розповідей, думок, порад. Науковці, дослідники, вчителі… На заході були присутні люди, які зробили значний внесок в розвиток сакрального мистецтва. Дуже тішить, що організатори виставки завжди раді йти назустріч студентам, людям, які щиро цікавляться сакральним мистецтвом і готові щодня відкривати для себе щось нове. Двері музею завжди гостинно відкриті для гостей.
Особисто мені ця виставка дуже сподобалась, я почерпнула для себе багато натхнення, з’явилось бажання краще пізнати творчість нашої нації. «Без знання минулого немає майбутнього», – так звучить вислів складений самим народом. Я погоджуюсь з цією думкою, адже людина, яка володіє знаннями про історію свого походження, має в руках величезну силу.
Підготувала студентка групи ПО-31 Гуляк Інна
