Бажання, які матеріалізовуються – неймовірно класна штука, погодьтеся? От і чотирнадцятьом студентам першого – третього курсів спеціальності «Правознавство» разом із викладачем Максимцем Богданом Володимировичем закортіло втілити в життя цікавий задум – здійснити поїздку в кардинально різні міста, відчути за два дні колорит обох та повністю віддатися атмосфері кожного з міст. 11–13 травня супер-команда здійснила незабутню мандрівку до Одеси-мами – морської столиці України та Львова – Бандерштадту.
Група мала можливість побачити безліч чудових пам’яток архітектури. Прикладами тому є Одеська обласна філармонія, готель Брістоль, Одеський музей західного і східного мистецтва, Одеський археологічний музей, Одеська міська рада, будинок Фальц-Фейна, Пасаж, Спасо-Преображенський кафедральний собор та багато-багато інших. Також дорогою студенти споглядали різні монументи, які присвячені аристократичним вельможам, митцям,засновникам міста та правителям. Ну і як же, будучи в такому привітно-квітному місті-мільйонері, не прогулятися чужою, але водночас такою знайомою та рідною подругою Дерибасівською, та не відвідати море? Тут тобі й Морський вокзал, і пляж Ланжерон з дельфінарієм «Немо», і походеньки Потьомкінськими сходами. Музика на березі, звук прибою хвиль, кораблики-човники, танцюючі фонтани, кіоски з магнітиками та тільняшками – ось де колорит. Справжній вибух емоцій викликала екскурсія у палац Толстих (зараз тут Будинок вчених), де кожна кімната просякнута наскрізь тим духом давньої Одеси. Втомлена, але щаслива, команда попрямувала вперед до нових пригод.
Наступного дня подорож продовжилась вже у місті Лева. Шевченківський гай та, безпосередньо, Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького, без сумніву, залишили свій слід у спогадах. Наче справжні шукачі чогось незвіданого, мандрівники прямували від хатини до хатини та знаходили щораз щось неймовірне – старовинні вишиванки, веретена, солом’яні брилики, комини та багато іншого. Студенти навіть мали змогу за лічені хвилини створити власний міні-гурт та випробувати власні навики володіння музичними інструментами. А що було далі? А далі був азарт, бо група потрапила до колишнього шляхетського казино (нині – Будинок вчених), де проводились найзашкварніші відпочинкові події перших осіб Львова. А блукати підземеллями Єзуїтського костелу святих апостолів Петра і Павла – просто безцінно, адже загадкові емоції повністю затьмарюють розум, а в очах палає невимовне бажання поглинути побільше нових фактів про таємничу місцину. Посьорбавши кави та купивши доброї чоколяди, ми рушили додомцю.
Можна ще багато писати про диво-мандрівку, але ж не вистачить слів, щоб описати відчуття, які тут – з лівого боку – у серці. Це нас гуртує, зближує і дарує букет відчуттів – умиротворення, шаленство, спокій, любов, ейфорію, адреналін, який так і підіймається з колін.
Реалізуйте свої бажання та не бійтеся абсолютного ні-чо-го! Живіть за принципом «мрій-дій».
P.S. Кілька порад-висновків від нашої команди:
1) будьте одним злагодженим механізмом і неодмінно тримайтеся вкупочці;
2) поменше часу в телефонах – побільше живого спілкування, співів і танців;
3) компостуйте квиточки, особливо у львівських трамваях (повірте – ми знаємо, що говоримо!);
4) ловіть задоволення від кожнісінького моменту.
Анастасія Гуляй,
студентка другого курсу спеціальності «Правознавство»