- Навіщо людям доброта?
- Треба самому робити добро чи чекати, поки попросять?
- До кого можна бути добрим?
- На що схожа доброта?
- Якими фарбами й звуками можна описати доброту?
- Чи вважаєте себе доброю людиною і чому?
Ось такі запитання звучали на крайній годині академнаставника, яку проводили куратори: Селепій О.Д. (група ДО-13, староста – Галів Вікторія), Пазинюк М.В. (група ДЗ-11, староста – Гавадзин Аліна). Під час полеміки звучали репліки: «Цікаво, що таке доброта взагалі – наша індивідуальна риса, поведінка, потреба чи роль? Чи можна бути добрим до всіх і завжди, чи не ознака це слабкості?»
А далі «розклали», як то кажуть, поняття «доброта» по поличках. Студенти прийшли до висновку: люди здавна вважали, що доброта — одна з найважливіших рис характеру людини. І варто намагатися бути добрішими безкорисливо і спонтанно!
Як результат, сьогоднішня зустріч щодо виявленого бажання принести маленьку часточку добра дітям, які перебувають на довготривалому лікуванні в Онкогематологічному відділенні Івано-Франківської обласної лікарні.
Маємо переконання, що зроблені добрі справи мають примножуватися.
