Педагогічна практика дала змогу відчути себе у ролі вчителя

Студенти спеціальності «Початкова освіта» групи ПО-35 повернулися у Івано-Франківський фаховий коледж ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” із педагогічної практики та поділились враженнями від роботи у школі.
Педагогічна практика дала змогу відчути себе у ролі вчителя. Вона є досить нелегкою. Дуже важливо чимось зацікавити дітей, організувати цю роботу так, щоб у діток залишилися гарні враження. І яке це приємне відчуття, коли маленькі «зірочки» біжать до тебе, обіймають і довго не відпускають. Тоді розумієш, що дитячі посмішки нічого не замінить. Ми зрозуміли, що обрали правильний шлях, що це – наша професія. Професія вчителя без сумніву потребує наполегливості, щирого бажання молодого педагога спілкуватися із дітьми, вимагає щоденної наснаги та моральної стійкості. Але усі старання вчителя того варті. Адже лише тоді у просторому класі тебе завжди зустрічатимуть запалені вогником щастя дитячі очі, їх такі приємні та доброзичливі посмішки, теплі слова підтримки, одні з яких найбажаніші – «Ми Вас дуже любимо». Педагогічна практика є чудовою підготовкою майбутнього вчителя до роботи в школі лише в тому випадку, якщо ти впевнений у правильності вибору своєї професії. Ми отримали колосальний досвід та змогу реалізувати себе у вчительській роботі. Педагогічна практика нам дуже сподобалася і ми раді, що обрали саме наш заклад для отримання професії вчителя.
Практика у початкових класах Ліцею №18 Івано-Франківської міської ради  дала змогу відчути всі позитивні та негативні моменти НУШ. Серед основних позитивних змін – тематичні тижні, ранкові зустрічі, інтегровані уроки, робота в парах та групах на засадах діяльнісного підходу. Під час дослідів і спостережень, дитина сама вчиться здобувати знання. Серед мінусів – у класі забагато дітей.  Хочемо подякувати за все вчителям школи №18 . Ця практика збагатила професійний досвід та змінила наше ставлення до Нової української школи у позитивну сторону. Педагогічна практика допомогла нам зрозуміти, що ми комфортно почуваємо себе у ролі вчителя. Робота із дітьми розкрила нас як педагога і особистість. Найбільше запам’яталися усміхнені обличчя, які кожного ранку зустрічали нас біля школи та надавали наснаги і натхнення у роботі. Дякуючи цій практиці, ми зрозуміли, що хотіти і бути вчителем – це зовсім різні речі. Не так просто зацікавити дітей і завжди тримати їхню увагу. Вчитель має бути цікавим, креативним, винахідливим – діти це люблять.