«І мене в сім’ї великій,
в сім’ї вольній, новій,
не забудьте пом’янути
незлим тихим словом».
Відтоді, як пролунало перше слово Великого Кобзаря, звучить воно в серцях і душах українців і понині. Поза всяким сумнівом, Шевченко – це основа ідентифікації української нації. Безперечним також є й те, що Тарас Шевченко і його «Кобзар» – це скарбниця минулого українського народу і дороговказ для нових поколінь.
10 березня група ПО-25 разом із куратором Скиданчук О.М. вшанували пам’ять геніального українського поета, художника, митця та мислителя Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди 159-х роковин від дня смерті Кобзаря студенти провели Шевченкові читання біля його пам’ятника. Сповнюємось духом Шевченкового слова, щоб відчути себе дітьми народу, який жив, живе і буде вічно жити. Знайдемо місце для Шевченка в душі кожного з нас…
Його ім’я навіки вписано до історії людства поряд з іменами таких поетів, як Гомер, Шекспір, Пушкін, Гете, Соломос, – чиє пророче слово й життєвий подвиг завжди будили розум і душу, спонукали вимірювати власну долю з загальнолюдської позиції та особистої відповідальності за кожне слово, кожний вчинок, кожну дію.
