“Їхало “вісілє” попри мою хату, думала шо по мене, а то по горбату”.
Жарти жартами, але, безумовно, хочеться знову вирушити в той теплий сонячний день, коли команди “Наречені”(17+) та “Юні дослідники” гралися. Чому гралися? Тому, що було цікаво, було весело. Справа в тому, що студенти групи ПО-32 вирішили провести залік із народознавства у вигляді квест-гри, iдейним натхненником якого була викладач Сороколіта Ольга Володимирівна.
Шестеро студентів групи підготували різні завдання народознавчої тематики, починаючи від страв, бо ж відомо, що українці смачно люблять поласувати борщем, салом, варениками, голубцями, рибою, м’ясом, випічкою, солодощами та інших смачно нагодувати (відома у світі українська гостинність: “Гість задоволений – господар радий”), і закінчуючи народними танцями і гуляннями, бо веселитися, ба більше, “гацати”, “чесати” і витанцьовувати ми завжди любимо. Решту студентів розділилися на дві команди. Упродовж усього квесту кожна пройшла 6 станцій: “Народні ремесла і промисли”, “Народні ігри”, “Українські пісні”,”Народна мудрість”, “Звичаї та обряди”,”Українська кухня”. Ми бігли чимдуж до кожної з них із великим запалом, тримаючи кошики в руках (про це буде далі), бо важливим було не тільки якомога краще розв’язати завдання, тим самим виявляючи свої знання традицій, звичаїв, фольклору, ремесел і промислів, танців і гулянь українців, а також якнайшвидше впоратися. Першою це зробила команда “Юні дослідники”, проте перемогу здобули наші “Наречені”. Проходячи той чи інший етап, команди отримували смачні подарунки, і, як на мене, дуже цікаво те, що в результаті ми повністю зібрали два великоднiх кошики, вміст яких потім з’їли. І хоча спочатку було лячно за те, що ж там буде, чи розв’яжемо всі завдання, проте, незважаючи на це, ми були однією великою дружньою командою, ми разом придумали назву, склали девіз, ми розв’язували завдання, ми гучно, з усмішкою на обличчі, заспівали “Ой у вишневому саду” , врешті-решт, ми разом станцювали “Подоляночку”. І скажу від себе давньоукраїнською: “Це до біса було фист як файно!”
Важливо те, що ми повинні оберігати давні українські традиції, повинні бути свідомими того, що в наших руках “майбутнє минулого” великої, дружньої і водночас могутньої духом нації.
Пiдготувала студентка групи ПО-32 Логаза Iванна.
