Студенти другого курсу спеціальності «Прикладна математика» мали незвичайні пари з історії України (викладач – Глушкевич Діана Михайлівна). Ми говорили про тих, хто не тримав у руках зброї, але мав найсильнішу – слово. Про тих, хто не боявся правди, — членів Української Гельсінської групи.
Щоб краще зрозуміти атмосферу того періоду, ми вирішили зробити невеличкий експеримент — опрацьовувати документи того періоду.
Для цікавинки ми писали пером та чорнилом.
Студентам це виявилось просто. Вони навіть порівнювали свої почерки.
Ми говорили про Гельсінські угоди, про те, як вони стали поштовхом для боротьби за права людини в усьому світі. Пригадали імена тих, хто стояв біля витоків Української Гельсінської групи — Левка Лук’яненка, Миколу Руденка, Івана Кандибу та інших.
І в якийсь момент стало зрозуміло: історія — це не лише минуле. Це про вибір, який робимо ми сьогодні.
Ми ще раз переконалися: історія оживає тоді, коли її можна не лише прочитати, а й відчути.
