Літній день 2025 року увійшов у пам’ять студентів Івано-Франківського фахового коледжу Карпатського національного університету імені Василя Стефаника як один із найважливіших у житті. Урочистий випускний – це не просто подія. Це мить, коли юність прощається з аудиторіями, викладачами, з усім, що стало рідним за роки навчання, і відкриває двері в доросле життя.
З вітальним словом до випускників звернувся ректор університету Ігор Євгенович Цепенда. Він подякував молоді за наполегливість, викладачам — за самовідданість, батькам — за підтримку, а також урочисто вручив дипломи з відзнакою найкращим студентам.
Зі щирими словами вітань звернувся до присутніх і директор коледжу Юрій Михайлович Москаленко. Зауважив, що за роки навчання студенти стали частиною великої родини коледжу та університету. У своїй промові Юрій Михайлович подякував кожному за спільний шлях, за працю, за мрії, які студенти вже почали втілювати.
По-особливому звучали слова від почесного гостя — голови наглядової ради коледжу Володимира Дмитровича Ковальчука. Його присутність стала знаком поваги до кожного випускника, а його напутні слова — джерелом натхнення.
Заступниця директора з навчально-виховної роботи Тетяна Вікторівна Полякова оголосила наказ про завершення навчання у коледжі, як останній акорд великої симфонії під назвою «студентське життя у коледжі».
Пишалася випускниками уся дирекція, завідувачі відділень, викладачі. Розділити радість випускників прийшли друзі, рідні, близькі. Особливо зворушливо прозвучали слова ведучих заходу — колишніх випускників коледжу, які сьогодні вже є викладачами. Їхня присутність стала символом передачі естафети знань і доказом того, що коледж не лише навчає, а й виховує справжніх фахівців та особистостей, які повертаються сюди вже в іншій ролі — наставників.
Після вручення дипломів директор коледжу відзначив грамотами старост груп, активних студентів, які брали участь у житті коледжу, були його голосом, обличчям і серцем. Їхня ініціативність, лідерство та відповідальність стали прикладом для інших.
Випускний 2025 — це не просто прощання. Це вдячність. Це надія. Це впевненість у майбутньому, яке творитимуть сьогоднішні випускники. Хай дорога життя буде щасливою, а коледж завжди залишиться тим місцем, куди хочеться повертатися — хоча б подумки, з усмішкою і теплом у серці.
