Велика кількість чудових поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, видань легенд, казок, пісень, прислів’їв, приказок. А ще – один з найбільших щоденників у світі, який налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок. Це, і не тільки, є творчим доробком письменника, літературознавця, фольклориста, журналіста, громадсько-культурного і політичного діяча, кандидата філологічних наук, професора Прикарпатського університету Степана Григоровича Пушика. На жаль, влітку перестало битися серце видатного земляка.
Віддаючи шану палкому патріоту, колоритній літературній постаті та просто неординарній особистості, друзі, колеги, студенти організували вечір пам’яті. На цьому заході були присутні студенти групи ПО-24 з куратором Сороколітою О.В.
Теплими та щирими спогадами про Пушика ділились прикарпатські письменники та поети Євген Баран, Ярослав Ткачівський, Степан Процюк, Ольга Слоньовська. Зокрема, голова Івано-Франківської обласної організації Спілки письменників Євген Баран згадує: «Він не вмів і не тримався меж та правил, але люди його любили. Він був опришком Карпат. Ми, мабуть, довго не матимемо такої гірської стихії під іменем Пушик». Письменник Степан Процюк розповідав про те, що з відходом Пушика відійшла епоха з її історіями про життя людей недалекого минулого, з жартами та коломийками, із віршами та піснями, сповнених духом бунтарства. Професор Прикарпатського університету Микола Лесюк згадував Степана Пушика не лише як колегу, але як сусіда: «Він знав усе і про все…Мав шалену пам’ять і на людей , і на те, що записував від співрозмовників. Мені було приємно , що мав його як близького товариша». Чуттєво та зворушливо звучали його вірші у виконанні поетеси Ольги Слоньовської, студентів університету. Наприкінці заходу перед присутніми виступила дружина письменника – Анна Пушик. Вона подякувала усім за теплі слова та світлу пам’ять про її чоловіка.
На завершення хотілось би процитувати слова сучасної української письменниці Любов Голоти: « Пушик любив Україну в собі…Він є знаковим, чільним карпатським Чоловіком…Для нього й Дніпро, й Шевченко починаються в Карпатах». Не забуваймо і ми!
Підготувала студентка групи ПО -24 Юлія Козак
